Може шукати мети? А там як буде так буде. Тобто, що б не сталось, то має бути досягнуто якогось результату – краще доброго, а ще краще незабутнього, вічного, впливового на долю чи долі.
Альпініст явно не шукає каліцтва чи синців. Навряд чи шукає й безтурботного комфортного життя, судячи зі способу життя. Але йому з дитинства хочеться по стіні до хмар, хоч ти стріляй.
Чи може боксеру хочеться зібрати колекцію гематом на бровах? І точно він не лежить з Cola і піцою на тапчані перед кольоровим ТВ. Але він фанат рингу!
Якщо по морді отримати від того боксера, коли сам не боксер, то це тупо. Але коли сам боксер, то це стимул! Ти бач як змінюється погляд на речі, коли є мета?
«Аби мене ніхто не чіпав, я ж не чіпаю нікого» – ось і життєва позиція. Уникати потрясінь і ударів життя і цьому «присвятити» життя? Людина автоматично стає безпомічною жертвою, коли так чинить. Бо рано чи пізно перестає бути все гадко і тоді виникають питання – «…за що?» і «…чому я?»
Чогось хотіти небезпечно. А чомусь життя присвятити ще більш небезпечно! Бо ж за все потрібно платити. І чим більша мета, тим вища ціна. Тоді й мета має бути варта того, щоб заради неї йти на жертви через труднощі і страждання.
Думаю про себе. Про хлопців, дівчат і народ. Про політику і політиків.
Думаю про Христа, Павла, Лютера, перших християн.
Коментарі
Дописати коментар