Аналізував своє життя - своє християнство, стосунки з Богом. Поставив собі діагноз - так веду себе ніби я Бог. Ніби моя воля добра і досконала, а Його Волю мені цікаво знати, бо просто цікаво, щоб Він про те чи інше думав. А тоді, коли Він мені про Свою Волю скаже, я подумаю "підходить" вона мені чи "не підходить".
А ще помітив, що приходжу до Нього часто, чисто так, щоб мене "накрило" Святим Духом - бо то кайфово.
Мені соромно стало... я зрозумів, що хочу Бога використовувати ніби я Його створив і претендувати на Нього ніби Він мені щось винен.
Та ситуація насправді дещо інша. Згадав, що саме Він віддав Свого Сина заради того щоб я подумав про Його до мене Любов, бо до мене може б і по іншому не дійшло... Згадав, що саме Його Воля для мене досконала і добра, а ще приймаючи до уваги що Він знає все що було, є і буде. Саме Він мене знайшов і прийняв, коли я Йому зрадив, віддавшись реально згубним для мене речам. Саме Він!!!
А ще помітив, що приходжу до Нього часто, чисто так, щоб мене "накрило" Святим Духом - бо то кайфово.
Мені соромно стало... я зрозумів, що хочу Бога використовувати ніби я Його створив і претендувати на Нього ніби Він мені щось винен.
Та ситуація насправді дещо інша. Згадав, що саме Він віддав Свого Сина заради того щоб я подумав про Його до мене Любов, бо до мене може б і по іншому не дійшло... Згадав, що саме Його Воля для мене досконала і добра, а ще приймаючи до уваги що Він знає все що було, є і буде. Саме Він мене знайшов і прийняв, коли я Йому зрадив, віддавшись реально згубним для мене речам. Саме Він!!!
Це ще не факт, хто кого створив, Вован...
ВідповістиВидалитиІ знову - Хто ж ти, таємний "Аноніме"?
ВідповістиВидалити