Безумовна любов

Цікава історія вийшла з Христом і учнями.

Христос почав їм розповідати про Боже Царство.
І вони чули про Боже Царство... але на основі тих уявлень, котрі в них вже були стійкими. А саме – визволення Ізраїлю від римлян і царювання над всіма народами. Як перспективка?

Пізніше Христос їм говорить про те, що Йому належить померти. Говорить не раз. Що відбувається з учнями? Вони не чують цього. Ну, або роблять вигляд що не чують. І не питають, щоб пояснив, бо такий сценарій не входить в їхні плани царювання.

Вже навіть перед самою дорогою до Єрусалиму, Петро відводить Христа в сторону з метою відговорити Його від страждань і смерті. Петро думає про Христа чи про себе і свої очікування? Судячи з відповіді Ісуса, Петро точно не про те що треба думав і чекав. Амбіції…

Щодо амбіцій учнів. Навіть маму посилали брати, щоб вирішила посади для двох синів в царстві. А ще Ісус силу неймовірну дав. Для чого? Щоб людям помагати? Тоже варіант, але й село можна спалити, бо люди не прийняли «самих вповноважених» майбутнім царем.

Мрії, амбіції, бажання, плани. Основані на чому? На словах Христа?

Очікування!

Петро. Красунчик. Впевнений в тому, що якщо навіть прийдеться на смерть заради царювання Вчителя і визволення народу, то він перший готовий. Сміливий, радикальний, рішучий, готовий на героїчні вчинки – абсолютно впевнений в собі і в своїх силах. Прямо Петро всемогутній! Навіть відтинає вухо мечем – він готовий вже до довгоочікуваного повстання!

Арешт Христа. Чому паніка? Не вписується в плани? Які плани? Основані на чому плани? Всі учні розбігаються. Чому? Що далі?

Луки 24:21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити.

Ось тобі і очікування. Ось тобі результат. Що робити? Що далі?

***

Петро ти Мене любиш? Ів. 21:15-17.

Петро, немає вже тих очікувань, що ти мав. Немає того Царства, де ти «мав бути прем’єром». Немає тих твоїх мрій, сподівань, амбіцій… Того всього немає... то тепер, в момент твоєї кризи... І далі все може піти знов не по твоєму плану! Ти Мене любиш?

Три рази! І третій раз Ісус підкошує останню Петрову впевненість в собі.

А Петро вже зовсім по іншому говорить. Смиренний такий. Не впевнений навіть в тому що має якісь почуття, не говорячи вже про відданість до смерті. Каже: - «Ти Сам знаєш», або іншими словами: - «Я сам вже й не знаю…»

Є Я. І Царство, про котре Я говорив з самого початку. І є ти, Петро. І Я маю потребу в тобі, але не з твоєю впевненістю в собі, а з Божим ресурсом в тобі! От де Любов – справжня.