... хто чекає Правди від політиків.

Чи то для підбадьорення, чи навпаки, для наступного розчарування. Мабуть, кому як. Хочеться написати всім, хто чекає Правди від політиків. Ну бо актуальна тема…

Переконався і ще глибше переконуюсь в тому, що можу і маю можливість нести відповідальність виключно за СВОЇ слова і СВОЇ поступки. І це стосується кожного. Скажу більше – ЗВАЖУВАТИ слова і поступки ІНШИХ людей (окрім себе) – справа на 100% програшна і НЕ може бути об’єктивною ніяк і ніколи. НІЯК і НІКОЛИ, в силу того, що розібратись в СОБІ дуже не просто, м’яко кажучи.

Наступним моїм глибоким переконанням є те, КОЖНА людина в корені свого єства ЗІПСОВАНА злом. Якщо просто, то власні вигоди і амбіції ПЕРЕВАЖНО є первинним мотивом слів і поступків КОЖНОЇ людини. І НЕ важливо в кого більше в кого менше, бо НЕ в порівнянні з іншими людина відповідає перед будь-яким ЗАКОНОМ, а в порівнянні з ЗАКОНОМ.

Всі життєві ситуації є своєрідним тестом моєї порядності. І особливо це помічається мною, коли я намагаюся бути порядним. І чим більше я намагаюсь бути порядним, тим більше я усвідомлюю свою БЕЗПОРАДНІСТЬ – нездатність творити ДОБРО. Або іншими словами, для того щоб побороти свої вигоди і амбіції, потрібно докладати чимало ЗУСИЛЬ. А коли зустрічаєш у відповідь несправедливість і зло, то ентузіазм вичерпується разом з мізерним запасом сил миттєво.

Це все пишу, щоб кожен побачив себе. Заздрю праведникам, котрі себе в цій історії не побачили.

І я НЕ ВІРЮ, що в Європі, Америці і Африці люди мають іншу природу. Може тільки годують десь майстерніше і витонченіше.

…

Далі про Правду і політиків… і НЕ для виправдання їх, а для свободи себе, і хто ще захоче.

Як не крути, вони ЗІПСОВАНІ злом люди, як і кожен з нас.

На Правду і добро НЕ здатні по своїй природі. Яка може бути надія на виконання передвиборних обіцянок, якщо обіцянки заздалегідь продиктовані власною вигодою? І навіть щирі бажання якось допомагати людям (МОЖЕ-ЧАСОМ-ЯКОСЬ), зустрічаються з безліччю ситуацій, котрі тестують на порядність, але виявляють тільки слабкості і порочність.

До чого це все?

До того, що ще в прадавніх пророцтвах написані слова: - «Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!» (Єремії 17:5). Проклятий тому, що надія НЕ справджується, зважаючи на написане вище (то все теж з Біблії). Може кожен сам проаналізувати свою надію.

І вже в Єремії 17:7 продовження: - «17:7 Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!»

І останнє. Якщо КОЖЕН з нас буде докладати ЗУСИЛЬ, щоб робити добро іншому, хто поруч, то й все якось чудом і вирішиться на добро. А кому сил не вистачить, то є ДЖЕРЕЛО Правди і добра. І Він дає всім хто просить, бо якщо просить, значить хоче.